День Європи – онлайн-урок від Освітнього центру Верховної Ради України

8 травня 2026 року Освітній центр Верховної Ради України провів масштабний просвітницький онлайн-захід, присвячений Дню Європи. Урок транслювався через Zoom і зібрав учасників з різних куточків країни. На екранах – прапор ЄС, силует Батьківщини-Матері і просте, але дуже точне запитання: «Що для тебе означає Європейський Союз?». Саме з цього почався урок, і саме це питання задавало тон усьому заходу.

Лекторка – Ліліа Нерасименко – розпочала з історії свята. День Європи відзначається 9 травня на честь Декларації Шумана 1950 року, яка поклала початок сучасній європейській спільноті. В Україні це свято з’явилося у 2003 році завдяки указу Президента, хоча спочатку його відзначали в третю суботу травня. Після Революції Гідності 2013-2014 років свято набуло зовсім іншого змісту – євроінтеграція перестала бути лише зовнішньополітичним курсом і стала питанням цінностей: демократії, прав людини, гідності. А у 2023 році Президент Зеленський підписав указ про перенесення дати на 9 травня, синхронізувавши Україну з рештою Європи.

Далі лекторка розповіла про те, як узагалі виник Євросоюз. Ідея об’єднаної Європи не нова – її згадували ще після Американської революції, але реальний поштовх дала Друга світова війна. У 1946 році Вінстон Черчилль у своїй знаменитій промові в Цюріхському університеті закликав створити «Сполучені штати Європи». У 1949-му виникла Рада Європи, а вже у 1950-му французький міністр закордонних справ Робер Шуман запропонував спільний контроль над виробництвом вугілля і сталі – ресурсів, які раніше йшли на війну. Ідея була проста: якщо промисловість об’єднана, воювати одне з одним стає безглуздо. Так з’явилася Європейська спільнота з вугілля та сталі у 1951 році, потім – ЄЕС і Євратом у 1957-му, а після підписання Маастрихтського договору у 1993 році організація отримала сучасну назву – Європейський Союз.

Станом на травень 2026 року ЄС об’єднує 27 держав-членів. Союз має власний девіз – «Об’єднані в різноманітності», 24 офіційні мови, і єдину валюту євро для 21 країни єврозони. Цікавий факт: під час кожного пленарного засідання Європарламенту в залі одночасно працюють 72 синхронних перекладачі, бо кожен документ має бути доступним усіма мовами. Шенгенська зона, куди входять 29 країн, дозволяє пересуватися між ними без паспортного контролю. Прапор ЄС – синій фон і 12 золотих зірок – символізує єдність народів Європи. Число зірок незмінне і уособлює досконалість та повноту, незалежно від кількості держав-членів.

Окрема частина уроку була присвячена інституціям ЄС. Учасники дізналися про роль Європейської Комісії як виконавчого органу, Європейського Парламенту, що обирається громадянами, Ради ЄС, Суду справедливості та Європейського центрального банку. Кожен орган виконує свою функцію, і разом вони забезпечують роботу наднаціонального союзу, не схожого на жодну іншу організацію у світі.

Звісно, значна частина розповіді стосувалася України. Станом на 2026 рік дев’ять країн мають статус кандидатів або потенційних кандидатів на вступ до ЄС, серед них – і Україна. Переговори з нашою країною тривають активно: рішення про їх початок Євроради ухвалила 14 грудня 2023 року, у червні 2024-го відбулася перша міжурядова конференція, і зараз йде етап скринінгу законодавства. Паралельно у вересні 2025 року в Києві було офіційно відкрито Офіс Європейського парламенту – Президентка Робerta Mецола особисто приїхала до Верховної Ради і сказала: «Ми тут із вами і ми тут, щоб залишитися. Ви ніколи не будете самі».

Лекторка також поділилася практичними можливостями для молоді. Виявляється, в Євпарламенті можна пройти оплачуване стажування за програмою Роберта Шумана – в галузях політики, права, фінансів, комунікацій, IT та перекладу. Головні умови: бути старше 18 років, мати вищу освіту і добре знати одну з процедурних мов ЄС – англійську, французьку або німецьку. Подавати заявки можна протягом травня. Крім того, щодва роки у Страсбурзі проходить Європейська молодіжна подія (EYE) – форум, де тисячі молодих людей зі всього ЄС і не тільки дискутують з депутатами Парламенту про майбутнє Європи.

Урок завершився вікториною від Освітнього центру Верховної Ради та фінальним слайдом із словами: «Європа з Україною – разом до Перемоги». Захід вийшов насиченим і при цьому доступним – без зайвої академічності, з конкретними фактами і живим зв’язком між історією ЄС та сьогоднішньою реальністю України.