Рідний край любив та вірно йому служив: до 180-ї річниці від дня народження І. Карпенка-Карого

У вересні виповнилося 180 років з дня народження Івана Карпенка-Карого (справжнє ім’я – Іван Тобілевич, 1845–1907) – видатного українського драматурга, актора та театрального діяча, одного з корифеїв української сцени . Народився Іван Карпович в селі Арсенівці Великовисківської волості поблизу міста Єлисаветграда у сім’ї управителя поміщицького маєтку дворянина Карпа Адамовича Тобілевича.

Іван був первістком у родині. Згодом народились Михайло, Петро, Марія, Микола і Панас. Четверо з них стали провідними акторами українського театру: Микола грав під псевдонімом Садовський — за прізвищем матері, Панас Саксаганський – за назвою села, де мати народилась, сестра Марія теж виступала на сцені під прізвищем Садовська, згодом вона вийшла заміж за італійського співака Барілотті і стала відома як одна з кращих співачок свого часу Марія Садовська-Барілотті.

З цією родиною також пов’язане ім’я видатного режисера Андрія Тарковського. Його дід Олександр був рідним братом першої дружини І. Карпенка-Карого Надії. Коли у 1870 р. від холери померли батьки Надії Карлівни, її меншого брата взяли на виховання до родини сестри. Син Олександра Арсен Тарковський став відомим поетом та перекладачем, а його син Андрій став цілою епохою у світовому кінематографі.

І. Карпенко-Карий був не лише талановитим актором, а й видатним письменником-драматургом. За 20 років літературної діяльності він створив 18 оригінальних п’єс, які стали золотою скарбницею української драматургії, а потім талановито вивів створені ним образи на сцену.

У музеї І. Котляревського експонується цікавий документ — програма спектаклю “Наталка Полтавка”, який був поставлений у Полтаві 31 серпня 1903 року в будинку освітньої мети імені М.В. Гоголя з нагоди відкриття пам’ятника І. Котляревському, де роль Возного грав І. Карпенко-Карий. В спектаклі також були задіяні такі зірки української сцени як М. Садовський, М. Кропивницький, О. Жулинський та Л. Ліницька. Карпенко-Карий став творцем нового українського театру. У своїх творах митець змальовував життя українського суспільства другої половини XIX століття, порушував важливі моральні, соціальні та національні проблеми. Завдяки цьому Іван Карпенко-Карий не лише заклав підвалини класичного українського театру, а й зробив вагомий внесок у розвиток національної культури загалом.

Його творчість – це приклад відданості мистецтву й рідному народові, а постать самого драматурга стала символом духовної сили й невичерпного натхнення для багатьох поколінь українців.