Скарби Києво-Печерської лаври

Києво-Печерська лавра з її величним архітектурним ансамблем і лабіринтами печер — одна з найвизначніших духовних святинь України, символ давньої історії Києва, центр духовності й культури українського народу.

Унаслідок повномасштабної війни росії проти України у 2026 році було зафіксовано пошкодження окремих об’єктів комплексу в результаті ракетної атаки на Київ.

Києво-Печерська лавра: історія

Історія Києво-Печерської лаври бере свій початок у 1051 році, коли за князювання Ярослава Мудрого чернець Антоній оселився в печерах поблизу Києва та започаткував чернечу обитель. Саме цей рік вважається відправною точкою, з якої розпочалося заснування Києво-Печерської лаври як одного з перших монастирів Русі та осередку формування руського чернецтва.

Будівничим Києво-Печерської лаври історики називають преподобного Антонія Печерського та його учня Феодосія. Уже в 1058 році над печерами було зведено першу дерев’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Згодом монастир перетворився на впливовий духовний і культурний центр Київської Русі, де працювали літописці Никон Великий і Нестор — автор «Повісті минулих літ».

У XII столітті обитель отримала статус лаври — головного великого монастиря. У XIII столітті було укладено «Києво-Печерський патерик», важливе джерело з історії Києва та православної традиції. Попри руйнування, зокрема спалення ординцями у 1416 році, монастир відбудували вже у 1470 році.

У XVI–XVII століттях лавра стала ставропігією Константинопольського патріархату, а з 1688 року офіційно отримала титул «лавра». У XVIII столітті вона перетворилася на одного з найбільших церковних землевласників, відіграючи важливу роль у розвитку освіти, книгодрукування та культурного життя. Тут діяли папірні, друкарні, ремісничі майстерні, формувалася унікальна бібліотека.

XX століття стало періодом драматичних змін. Після 1917 року монастир зазнав репресій, у 1920-х роках його було закрито, а територію перетворено на музейний комплекс. У 1941 році під час Другої світової війни було зруйновано Свято-Успенський собор, який відбудували лише наприкінці XX століття та освятили у 2000 році.

У 1990 році комплекс разом із Софійським собором внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. З 1996 року на території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, тоді як монастир розташований у Нижній лаврі.

У XXI столітті тривають важливі трансформації в управлінні святинею. У 2023 році держава розірвала договір оренди з УПЦ МП, а богослужіння у головних храмах звершує Православна церква України.

Києво-Печерська лавра: цікаві факти

• Лавра заснована у 1051 році як печерний монастир — свою назву вона отримала саме від печер, у яких оселилися перші ченці.
• У XII столітті монастир отримав почесний статус «лавра», що означало його особливе значення серед інших обителей.
• У стінах монастиря працював літописець Нестор — автор «Повісті минулих літ», одного з головних джерел з історії Київської Русі.
• У XVIII столітті лавра була одним із найбільших землевласників в Україні: їй належали міста, сотні сіл, ремісничі підприємства та друкарні.
• У 1718 році масштабна пожежа знищила більшість дерев’яних споруд, після чого комплекс активно відбудовували в камені.
• У 1941 році під час Другої світової війни було підірвано Свято-Успенський собор, який відновили та освятили лише у 2000 році.
• У 1990 році лавру внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО разом із Софійським собором у Києві.
• У 2023 році вперше за понад три століття Великоднє богослужіння в Успенському соборі відбулося українською мовою.

Легенди Києво-Печерської лаври

Легенда про Києво-Печерську лавру розповідає, що чернець Антоній шукав місце для молитви та усамітнення, і саме печери під Києвом обралися для обителі чудесним чином. За переказами, він почув голос або відчув знак, який вказав на печери як на безпечне і священне місце. Саме тому лавра з самого початку вважалася місцем духовної сили.

Існують численні розповіді про чудеса Києво-Печерської лаври. Наприклад, прочани свідчать про зцілення від тяжких хвороб після молитви біля мощей преподобного Антонія чи Феодосія.

Є легенди, що у важкі часи для Києва небесні сили захищали монастир: стріли і вогонь обминали печери, а храми залишалися цілими.

Ще одна відома легенда розповідає про дзвін, який нібито сам відлунює у потрібний момент, попереджаючи про наближення небезпеки або надаючи захист місту та прочанам.

Детальніше про скарби Києво-Печерського історико-культурного заповідника – дивовижної краси архітектуру, високомистецькі ікони, гравюри, стародруки, виготовлене із золота та срібла церковне начиння, коштовне літургійне золоте шитво – можна дізнатися у бібліотечно-інформаційному центрі. Вашій увазі пропонуємо мистецький альбом «Скарби Києво-Печерської лаври».

Source