Де,Боже, гартував ти цих людей?
В яких же кузнях? І з якої сталі?
Бо в них спочинку -ні вночі,ні вдень,
Немов титани,дійсно витривалі.
Їх часто втома звалює із ніг,
Бо спокій свій на пекло замінили.
У них нема ні свят,ні вихідних,
Та є,при тому,життєдайні сили.
Вони душею ,прагнуть лиш добра,
Для отчої землі і для народу,
Бо що без волі варте їх життя,
Під синьою блакиттю небозводу?
Тому і взяли автомат до рук,
Не завагавшись навіть на хвилину.
Пліч о пліч у борні,під серця стук,
Супроти ворога,за неньку Україну.
Вони- це наші славні ЗСУ,
Чиїсь чоловіки,батьки і діти,
Що до кінця стоять на смерть,в бою,
Нераз вітрами й кулями прошиті.
Гуртом усі сильніші у стократ,
Не позичати віри їм й завзяття.
І хоч їх дім – із Сходу до Карпат,
Усі по зову крові -рідні браття.
Ідуть,крізь звої ночі – напролом.

Olena Kindratyszyn

У міському Будинку культури відбулась презентація книги Олени Медведєвої «Герої-титани». Це книга не тільки про завзяття, звитягу, силу волі, любов до родини, Батьківщини, мужність, відвагу… Вона про героїзм справжніх воїнів, славних батьків, добровольців ЗСУ, героїв нашого часу, героїв-титанів.

«Історії крізь сльози, любов крізь біль», – розповідає про книгу авторка, рівненська письменниця та мисткиня Олена Медведєва. Шість історій, які зібрані у даному альбомі пам’яті, занотовано зі слів дружин загиблих воїнів: Олександр Муравський, Василь Іванюк, Олексій Романчук, Андрій Марчук, Андрій Хижняк та Ігор Стасюк.

На презентації були присутні діти, матусі, дружини загиблих героїв, які з ніжністю та сумом згадували про своїх рідненьких.

Зі спогадів дружини Олександра Муравського (позивний «Адвокат»): «У момент сповіщення про загибель Саші я була на балконі. Після почутих слів про смерть чоловіка просто сповзла по стіні… Пришов старший син, потім Іннуся. Вони навіть не спитали, що відбулося, бо зрозуміли все. Які страшні події доводиться проживати нашим дітям! Вони подорослішали за секунду…»

Зі спогадів дружини Василя Іванюка (позивний «Котик»):»Одяг військовий залишав на порозі, до хати не заносив, бо він зберігав запах війни. А сім’я – це святе, це мир у домі.»

Зі спогадів дружини Олексія Романчука (позивний «Альоха»):»Якби я могла, то небо для нього прихилила б. Він подарував мені найважливіше – кохання. Він багато віддав. Навчив любити, бачити ту любов і ділитися нею. Кохання є. Тепер я точно знаю, що воно є. Коли людині хочеш віддати більше, ніж маєш – то це кохання.»

Зі спогадів дружини Андрія Марчука (позивний «Рибачок»), які записані авторкою альбому пам’яті:»Цінною для жінки є світлина, на якій зафіксована мить Андрієвого кохання до неї – викладена з гільз фраза на землі: «Люблю тебе». Останнє ж повідомлення від нього: «Навіть якщо нас розділяють тисячі кілометрів, ти все одно пам’ятай, що я люблю тебе більше, ніж та відстань, яка між нами». Андрій Марчук загинув 1 вересня, не доживши до свого 33-річчя годину.

Зі спогадів дружини Андрія Хижняка (позивний «Баракуда»): «Наша молодша донечка знає тата лише з фотографій. І каже, що в неї іх два – один вдома (на світлині), а один на небі. Пробігає повз фотографію – зробить повітряний поцілунок і біжить далі. Ми йому щодень тепер сердечка перед сном з малечею «посилаємо»…»

Зі спогадів дружини Ігоря Стасюка (позивний «Джокер»):»Перед боєм багато говорив. Казав, що все може статися. Задача поставлена нелегка. Такого ще ніхто не робив, ми перші й невідомо, чи повернемося».

Відеосюжет презентації альбому пам’яті доступно за посиланням.

Альбом пам’яті люб’язно підписаний авторкою та подарований БІЦ коледжу.

Ось такі Герої-титани, справжні чоловіки, романтики, харизматичні, цілеспрямовані, віддані, люблячі, толерантні, відважні, мудрі…

Цінуйте,бережіть світлу пам’ять, Героям Слава!!!!

Візьми їх,Боже,під свою опіку,
Прикрий, небес невидимим щитом,
Бо хоч титани – їх храни довіку!

Olena Kindratyszyn

Ірина МАТКОВСЬКА,
викладач юридичних дисциплін

ПОШИРИТИ В МЕРЕЖАХ:
Перейти до вмісту