Б.-І. Антонич

Богдан-Ігор Антонич – вільний мандрівник у неосяжну далечінь. 05.10 – 115 років від Дня народження

“Мій сон, мій голос неспокійний
В моїй трагічній Батьківщині.”

(Богдан-Ігор Антонич)

05 жовтня 1909 року народився Богдан-Ігор Антонич, український поет-містик, перекладач, літературний критик. Змалку виявляв інтерес до поезії. Велика заслуга в цьому няні (це була молода дівчина), яка дуже любила вірші і часто читала дитині, а багато поезій Шевченка знала напам’ять. У 1933 р. закінчив Львівський університет. Був членом гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства прихильників освіти. Після закінчення університету працював як літератор і журналіст; друкував у галицьких газетах і журналах вірші, статті про літературу та мистецтво, 1934 редагував журнал “Дажбог” і журнал “Карби”. Став членом Асоціації незалежних україсньких митців (АНУМ). Антонич малював, грав на скрипці і компонував музику. Автор поетичних збірок “Привітання життя” (1931), “Три перстені” (1934), “Книга Лева” (1936). Збірки “Зелена Євангелія” та “Ротації” видано 1938 посмертно. Автор лібрето опери “Довбуш”, незакінченого роману “На тому березі”.

Богдан-Ігор Антонич збагатив українську літературу монументальними образами космосу, океанічних стихій, картинами, в яких переплітаються фантастичні та реалістичні мотиви, філософською лірикою. Проголосив пріоритет національної традиції у своїй творчості. Створив власну концепцію світу і вплинув на подальший розвиток української поезії, зокрема на творчість представників “київської школи” 60-х років та вісімдесятників.

Помер 06 липня 1937-го у Львові через запалення легень. Похований на Янівському цвинтарі.

В Радянській Україні його твори були заборонені. Про Антонича заговорили лише в 1960-х роках в українській діаспорі. Згодом його вірші були перекладені багатьма мовами. В рідному селі відкрито пам’ятний знак поетові, у Львові – пам’ятник.

“Червоні клени й клени срібні,
над кленами весна і вітер.
Дочасності красо незглибна,
невже ж тобою не п’яніти?
Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.”

(Б.-І. Антонич. “Автопортрет”)

Б.-І. Антонич

Бібліотечно-інформаційний центр пропонує нашим користувачам переглянути книжкову виставку до Дня народження Богдана-Ігоря Антонича.

Б.-І. Антонич

Світлана АНДРІЙЧУК,
провідний бібліотекар БІЦ

ПОШИРИТИ В МЕРЕЖАХ:
Перейти до вмісту