Відокремлений структурний підрозділ
«Рівненський фаховий коледж
Національного університету біоресурсів
і природокористування України»
17 березня 2026 року викладач основ меліорації Петро БІДА провів відкрите практичне заняття з дисципліни «Основи меліорації» на тему: «Джерела води для зрошення. Екологічний компас» для студентів спеціальності «Геодезія та землеустрій».
Запрошений лектор Петро СКРИПЧУК, професор НУВГП, голова ГО «Зелені ініціативи Рівного».
Метою заняття було не лише вивчення технічних аспектів водозабору, а й формування у майбутніх фахівців відповідального ставлення до водних ресурсів через призму «екологічного компаса».
Основні питання:
- Джерела та ресурси: студенти детально розібрали класифікацію джерел зрошення – від поверхневих вод до використання підземних горизонтів. Особливу увагу приділили аналізу якості води та її придатності для поливу сільськогосподарських угідь.
- Екологічний вектор: використання концепції «Екологічного компаса», що дозволило учасникам оцінити вплив меліоративних заходів на довкілля. Обговорювалися питання збереження екосистем річок та запобігання засоленню ґрунтів.
Екокомпас – це зручний інструмент, який дає змогу наочно показати, як змінюється екологічна ефективність продукції, послуги або роботи підприємства. Його суть полягає в тому, що обирають шість основних показників і порівнюють стан «до реінжинірингу» та «після бенчмаркетингу». В умові завдання зазначено, що до цих показників належать: інтенсивність використання сировини, інтенсивність споживання енергії, викиди та відходи, ефективність транспортування, наявність у продукті токсичних речовин, термін використання, функціональні можливості продукту або послуги та інші з добрих практик бізнесу.
Здобувачі освіти розглянули 12 кейсів розвитку агробізнесу і був наданий висновок, що сучасні інноваційні рішення в екологічній сфері здебільшого спрямовані на ті самі напрями, які показує екокомпас: зменшення ресурсоємності, енергоємності, кількості викидів тощо. Сучасні інноваційні рішення в діяльності бізнесу спрямовані на розвиток екоефективності підприємств. Наприклад, ПРООН підтримує проєкти з енергоефективності, ресурсозбереження та впровадження сталих моделей розвитку. ФАО приділяє велику увагу раціональному використанню води, ґрунтів, біоресурсів і зменшенню втрат у виробничих ланцюгах. Стандарти ISO, зокрема системи екологічного менеджменту, допомагають підприємствам упорядкувати екологічну політику, контроль ресурсів, моніторинг викидів та вдосконалення виробничих процесів.
Отже, сучасний підхід до природоохоронної діяльності базується на комплексному поєднанні технологічних новацій та оптимізації управлінських стратегій. Впровадження принципів екоефективності та цифровізації забезпечує подвійний ефект: екологічну безпеку та економічну вигоду за рахунок раціонального використання ресурсів. У цьому контексті застосування методики екокомпаса є важливим кроком як у межах освітнього процесу, так і в професійній діяльності фахівців галузі.
Використання екокомпаса є універсальним рішенням, що поєднує теоретичну підготовку з практичними вимогами ринку.
Висновок викладача – компетентність сформовано і ціль досягнуто!





Неля РУСІНА, голова циклової комісії землевпорядних дисциплін

