СТАРЕ РІВНЕ

До Тижня будівельних дисциплін, уже традиційно, здобувачі освіти 41, 42 та 11-Б груп відвідали у Рівненському краєзнавчому музеї екскурсію «Старе Рівне». З 2022 року екскурсія «Старим містом» не працювала у звязку з тим, що доукомплектовувалася новими експонатами.

Першi поселення на територiї сучасного мiста з’явилися дуже давно. Зокрема, тут виявлено залишки поселень первiсної людини-кроманьйонця, заснованi понад 15 тисячолiть тому. Давнiшi поселення зустрiчаються на околицях мiста, центральна ж частина його була заселена пiзнiше.

Перша вiдома писемна згадка про Рiвне датована 1283 роком. З другої половини ХIV ст. Рiвне перебувало пiд владою литовських князiв. Пiсля смертi князя в 1479 р. Рiвне стало власнiстю його дружини Марiї, яка стала iменувати себе княгинею Рiвненською. За її наказом на одному з насипних островiв рiчки Устi, яка роздiлялася на два рукави, було збудовано замок iз дубових колод. Первiсне мiсто нагадувало у планi трикутник, вiдповiдно й мiськi вулицi розходилися у три боки. У Рiвне можна було в’їхати з боку Києва, Острога та Дубного. Звiдси й символ давнього міського герба – брама, вiдкрита для в’їзду на три боки.

У1492 р. польський король та великий князь литовський Казимир Ягайло надав мiстечку Магдебурзьке право. У переписi 1629 р. зафiксовано, що в Рiвному є 505 будинкiв та проживає понад 3 тисячi мешканцiв (у Києвi в той час було 18 тисяч мешканцiв). Але надалi трагiчнi подiї – вiйни, пожежi та епiдемiї зумовили зменшення кiлькостi населення.

З 1723 р. надовго, майже на пiвтора столiття, місто перейшло у власнiсть польських шляхтичiв Любомирських. У ХVIII ст. князi Любомирськi були найбагатшим магнатським родом на Волинi, а часами i в цiлiй Польщi. З приходом Любомирських розпочалися значнi змiни в життi мiста. Було вiдбудовано рiвненський замок на палацовий комплекс, який перебував тодi в руїнi та запустiннi. Палацовий комплекс, зведений на Замковому островi, утвореному течiєю рiчки, вражав своєю пишнотою.

Покровительство Любомирських євреям, якi на той час зазнавали утискiв у сусiднiх європейських країнах, зумовило їх масове переселення до Рiвного. З часом вони заселили один iз районiв мiста, що суттєво i на довгi роки позначилося на нацiональному та релiгiйному життi мiста.

У 1857 р. через мiсто пролягла шосейна дорога Київ-Брест, а в 1873 р. – залiзнична колiя мiж цими мiстами. З’явилася залiзнична станцiя Рiвне.З 1723 р. надовго, майже на пiвтора столiття, місто перейшло у власнiсть польських шляхтичiв Любомирських. У ХVIII ст. князi Любомирськi були найбагатшим магнатським родом на Волинi, а часами i в цiлiй Польщi. З приходом Любомирських розпочалися значнi змiни в життi мiста. Було вiдбудовано рiвненський замок на палацовий комплекс, який перебував тодi в руїнi та запустiннi. Палацовий комплекс, зведений на Замковому островi, утвореному течiєю рiчки, вражав своєю пишнотою.

Пiд час I свiтової вiйни Рiвне тривалий час було прифронтовим мiстом. В 1916р. перед наступом росiйських вiйськ його вiдвiдали iмператор Микола II та генерал О.Брусилов. 19 вересня 1920 р. Рiвне зайняли польськi вiйська, i воно до вересня 1939 р. перебувало у складi Польської держави як повiтовий центр Волинського воєводства.

Пiд час фашистської окупацiї мiсто було перетворене на своєрiдну “столицю” окупованих українських земель. З вересня 1941 року тут розмiстилися “Райхскомiсарiат Україна” та резиденцiя гауляйтера.

В 1950 р. було завершено вiдбудову зруйнованого вiйною господарства. А 60-80-тi роки стали перiодом iнтенсивного зростанння та розбудови мiста, в результатi чого кардинально змiнилося його обличчя.

Будьте вдячними за те, що у вас є, і не забувайте цінувати кожен момент свого життя!