Гостьова лекція на тему «Наукове забезпечення розвитку землеробства Рівненської області в умовах зміни клімату та воєнного стану»

Пані Олена розповіла коротко присутнім про свій трудовий шлях та познайомила всіх з роботою та науковими дослідженнями Інституту сільського господарства Західного Полісся.

Лекторка говорила про механічний склад ґрунтів області, який визначає можливість вирощування сільськогосподарських культур: озимої пшениці, соняшника, сої, кукурудзи на зерно. Відповідно ґрунтовий покрив  Рівненської області поділяють на:

1. Піщані ґрунти.
2. Дрібнозем з вмістом глини 0–10 %.
3. Глинисті ґрунти з вмістом глини 10–25 %.
4. Глинисті ґрунти з вмістом глини 25–40 %.
5. Глинисті ґрунти з вмістом глини понад 40 %.

Ґрунти за своєю природою є кислими, мають високий вміст  фосфору та калію. За якісною оцінкою сільськогосподарські угіддя Рівненської області мають найнижчий бал бонітету в Україні (лише 5% високої якості).

Аналізуючи температуру повітря, доповідачка продемонструвала на піктограмах як змінюється щорічний баланс тепла – від 1,5 градуса до 2,3 градусів. Зміни температурного режиму та опадів (тобто зміни клімату) дали можливість на Рівненщині вирощувати соняшник, сою, кукурудзу на зерно. Найбільша зона угідь засівається соєю – 27%, соняшником – 19%.

Одним із питань наукової доповіді було – поширення бур’янів на сільськогосподарських землях області. Так, найбільш поширені рослини Західного Полісся щезають, а натомість з’явились, які не притаманні нашому краю – це амброзія, борщівник, повитиця польова. Ці дикі культури ще в 80-х-90-х роках минулого століття  поодиноко зустрічались, то сьогодні вони прижились, розмножуються і представляють небезпеку і для здоров’я людей.

Актуальним напрямом наукових досліджень є продуктивність біоенергетичних культур, яка була представлена у формі порівняльних таблиць  за 2016-2024 рр. Вчена навила приклади технологій вирощування таких культур, а саме: енергетичної верби на чорноземах, а на дерново-підзолистому ґрунті міскантус. Адже ці рослини є альтернативними джерелами енергії і використовуються під час опалювального сезону (палети).

Лекція стала чудовою нагодою для студентів дізнатись про передові наукові розробки та їх практичне застосування для забезпечення продовольчої безпеки та сталого розвитку нашого регіону в нинішніх складних умовах. Крім того, Олена Василівна запросила студентів відвідати дослідні поля інституту Західного Полісся.

Дякуємо Олені Василівні за пізнавальний та надихаючий виступ.