Відокремлений структурний підрозділ
«Рівненський фаховий коледж
Національного університету біоресурсів
і природокористування України»
2 лютого 2025 року виповнюється 180 років з дня народження Івана Пулюя – великого українського вченого та громадського діяча, одного з найвідоміших українців у світі. Іван Павлович Пулюй (1845-1918) – фізик і електротехнік, автор близько 50 наукових праць, насамперед із проблем катодного випромінювання та Х-променів, електротехніки та електроенергетики.
І.П.Пулюй народився в містечку Гримайлів на Тернопільщині. Після закінчення Тернопільської гімазії продовжив навчання у Віденському університеті, здобув ступінь доктора натуральної філософії у Страсбурзькому університеті.
Дотепер залишається спірним питання про відкриття рентгенівського випромінювання, і якщо Вільгельма Рентгена знає увесь світ, то ім’я Івана Пулюя стало відомим широкому загалу нещодавно. Проте ще за 14 років до В.Рентгена І.П.Пулюй сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів.
І.П.Пулюй набагато глибше за В.Рентгена проаналізував природу та мехінізми виникнення Х-променів (пізніше їх було названо рентгенівськими), а також продемонстрував їхні властивості. Одним із перших І.П.Пулюй почав конструювати й виготовляти вакуумні пристрої. Широко відомою стала люмінесцентна газорозрядна лампа, яка увійшла в історію техніки як „лампа Пулюя”. Знімки в Х-променях, виконані Пулюєм за допомогою цієї лампи, найчастіше відтворювались у європейських науково-популярних виданнях як неперевершені за якістю для ілюстрації застосування Х-променів у медицині.
Ще одна із розробок ученого – запатентований винахід, який дав змогу використовувати лінію передачі змінного струму для одночасного телефонного зв’язку.
Ім’я І.П.Пулюя носить Тернопільський національний технічний уніерситет. На Тернопільщині 2025 оголошено роком Івана Пулюя. НАНУ заснувала премію імені Івана Пулюя за видатні роботи в галузі прикладної фізики. Не так багато маємо в українській історії творців таких масштабів, як Іван Пулюй. Промені нашого видатного земляка проникли з позаминулого століття до наших днів і продовжують вірно служити людській цивілізації.

Тетяна ГРИЦИК,
викладач фізики