Відокремлений структурний підрозділ
«Рівненський фаховий коледж
Національного університету біоресурсів
і природокористування України»
Сумний Святий вечір…
Люди часто під дописами про втрати лишають
молитви, закиди до Бога.
Бог не читає фейсбуку.
Миколай не вміє обирати подарунки.
Диму просять наші душі, диму.
Вогню праведного.
Сумний Святий вечір.
Попрошу в Миколая сміливості та хоробрості.
Тільки не тут, він теж не читає.
А на вулиці тиша, наче то Бог мовчить, чи душі чиїсь
виють тишею.
Давно вони не мали крові, землею живилося серце.
Максим Кривцов
22 січня у стінах «Світлиці» відбувся особливий пам’ятний захід «Далі буде», присвячений 35-річчю від дня народження поета, воїна та справжнього патріота України – Максима Кривцова, відомого під псевдонімом «Далі», на який завітали здобувачі освіти 21-Ю групи. Ця подія стала не лише нагодою згадати нашого героя, а й можливістю глибше пізнати його творчість, яка залишилася нам як безцінний спадок. Максим не дожив до свого 34 року 16 днів… Загинув 7 січня внаслідок артобстрілу на Харківщині. Наприкінці січня Президент посмертно нагородив поета і військового орденом «За заслуги III ступеня».
Максим Кривцов був воїном, поетом і фотографом. Любив життя. Мріяв творити. Але війна зруйнувала всі плани. Герой не тільки писав про війну, він став її учасником. З початком повномасштабного вторгнення вступив до лав Збройних Сил України, де служив кулеметником у Силах спеціальних операцій, захищаючи нашу землю на Київщині, Харківщині, Херсонщині, Луганщині та Донеччині. Його життя стало прикладом незламності, сили духу та відданості своїй країні.
Максим Кривцов був людиною, яка змогла через свої вірші відкрити двері до власної душі – чистої, доброї та світлої. Його поезія проникає в серце, змушує замислитися та побачити світ очима того, хто знав справжню ціну життя, любові й свободи.
Зустріч розпочалася з перегляду архівних відео з життя поета. Ці кадри дозволили присутнім побачити Максима таким, яким він був: щирим, відкритим, натхненним. Його голос, що звучав у відео, оживляв вірші, які він створював, та повертав його до нас, хоч і на коротку мить.
Присутні декламували вірші поета, представили співану поезію, наповнюючи простір мелодіями, що гармонійно поєднувалися з текстами. Кожне слово, прочитане юними голосами, звучало як обіцянка берегти пам’ять про нього. Захід «Далі буде» – це не лише про згадку, а й про можливість популяризувати творчість Максима Кривцова. Його поезія має стати частиною нашої культури, бо вона — про нас, про нашу боротьбу, про нашу любов до життя та свободи.
Його слова, його життя, його подвиг – це те, що житиме у наших серцях. «Далі буде» – це обіцянка. Обіцянка пам’ятати, берегти та продовжувати те, що він почав.
Тіло країни зшиває нитка окопу
невпинно працює блискуча голка гармати
біль як рок-зірка з розбігу стрибає у натовп
снайпер крадеться і бачить світ наче циклоп.
Підходжу до мли, і легшають, легшають кроки.
Лікаря лікаря лікаря! Слова вилітають із «рації».
Місто відірване. Все. Пишу –ампутація.
Треба ще більше міцної нитки окопу.
Максим Кривцов










Ярослава ВОРОБЙОВА, Вікторія БІКУС,
здобувачі освіти 21-Ю групи
Ірина МАТКОВСЬКА,
куратор 21-Ю групи