Відокремлений структурний підрозділ
«Рівненський фаховий коледж
Національного університету біоресурсів
і природокористування України»
Упродовж восьми років, до 24 лютого 2022 року, тривала «гібридна» фаза війни росії проти України, під час якої російське військово-політичне керівництво офіційно заперечувало причетність російської федерації до бойових дій на території України. Збройну агресію проти України російська федерація почала 20 лютого 2014 року, коли її війська без знаків розрізнення вторглись на територію Кримського півострова.
Варто сказати, що після втечі загону гіркіна та його поразки під Слов’янськом росія збільшила військову допомогу сепаратистам. Зросла чисельність російських бойовиків, які переправлялися на Донбас. Серед них були представники російських націоналістичних організацій, відверто кримінальні елементи, а також «відставники» (в недалекому минулому військовослужбовці зсрф, які мали досвід експлуатації складної військової техніки та участі в спеціальних операціях) та так звані «відпускники» (кадрові військовослужбовці).
Розпочалися ракетно-артилерійські обстріли українських підрозділів із території росії, а найманці – громадяни України – проходили прискорений вишкіл у російських військових таборах. Крім того, було розгорнуто широкомасштабне постачання озброєння та воєнної техніки, в т. ч. важкої (самі сепаратисти іронічно називали цю допомогу «воєнторгом», ніби зброю можна купити в будь-яких російських магазинах, в яких торгують товарами для військовослужбовців).
Загалом за травень–вересень 2014 року сили АТО провели більше 40 операцій, звільнили понад дві третини окупованих територій, понад 100 населених пунктів Донецької та Луганської областей. Силам АТО вдалося переломити ситуацію і з’явилася реальна можливість блокувати російські сили в районах Донецька, Макіївки, Горлівки, Луганська, оточити їх і поділити на окремі осередки. Тобто створилися передумови для успішного завершення збройного конфлікту на сході України.
Усвідомивши наближення краху проєкту «Новоросія», військово-політичне керівництво росії вперше з часу кримських подій наважилось на відкрите втручання. Армія вторгнення була сконцентрована на південному кордоні з Донецькою областю налічувала близько 4 тисяч солдатів та офіцерів у складі 4-х батальйонних тактичних груп (БТГ), підкріплених підрозділами Сил спеціальних операцій РФ. Їхні військовослужбовці, як і під час кримських подій, не мали документів і розпізнавальних знаків на обмундируванні і військовій техніці. Вони швидко просунулись у напрямку Іловайська та Луганська. Ще кілька подібних груп перейшли кордон поблизу Новоазовська в напрямку Маріуполя. Водночас вздовж російсько-українського кордону розміщувалися тисячі військовослужбовців РФ і сотні одиниць військової техніки.
У серпні 2014 року під містом Іловайськ розгорнулася одна з найстрашніших битв для української армії у війні на Донбасі. Бої тривали майже місяць з 6 по 29 серпня 2014 року та увійшли в історію під назвою «Іловайський котел». Українським військовим вдалося встановити контроль над частиною міста, але згодом вони були оточені ворожими підрозділами збройних сил російської федерації. Тоді в Іловайський «котел» потрапили батальйони «Донбас», «Дніпро-1», батальйони МВС «Херсон», «Світязь», «Миротворець» і «Шахтарськ». Українське командування розраховувало деблокувати їх за допомогою резервів сил АТО. Але призначені для цього підрозділи були укомплектовані переважно з нещодавно мобілізованих бійців без належної підготовки.
Українських бійців в Іловайську почали розстрілювати з «Градів» та «Ураганів». президент рф виступив з пропозицією про гуманітарний коридор, котрий, начебто, гарантуватиме нашим військовим вихід із Іловайська. 29 серпня, 8:15: наші військові двома організованими колонами почали вихід із Іловайська за попередньо оговореними маршрутами. Спершу українські колони безперешкодно рухалися повз російські укріплені позиції, проте через деякий час російські війська відкрили вогонь, розстрілявши колони на марші
Іловайська трагедія була переломним моментом літньої військової кампанії та загалом російсько-української війни. У серпні 2014 року українська армія мала потенційну можливість остаточно розбити сепаратистських бойовиків, адже з кожним днем непідконтрольна Україні територія зменшувалася. Але віроломне вторгнення російської регулярної армії призвело до катастрофи на фронті та продовження війни. Більше того, повномасштабне вторгнення росії стало фактично продовженням того, що росіяни не відчули належної реакції світу на попередню свою агресію на сході України.
Віктор МИШКОВ,
викладач гуманітарних дисциплін