Фанатизм часів Миколи Хвильового і сьогодення

Не секрет, що творчість Миколи Хвильового є досить складною для сприйняття.  З метою полегшення засвоєння нового матеріалу було застосовано комплексний підхід. На попередніх парах, при підготовці до відкритого заняття, студенти переглянули й обговорили відеофільми «Будинок «Слово» режисера Тараса Томенка , «Реальна історія «Розстріляного відродження» журналіста і кінорежисера Акіма Галімова, «Микола Хвильовий. Біографія за 5 хвилин» блогера Богдана Когута  та відеофільм «Я (Романтика), авторства Романа Гудя за підтримки театру Domus. Така поетапність сприяла тому,  у студентів склалося цілковито виважене уявлення про тогочасну політичну систему в Україні  і ті процеси, які в цей час відбувалися в українській літературі. Адже саме в цей період влада і правляча компартія вирішили взяти під повний контроль письменницькі організації, які стрімко розвивалися і переважна більшість із них спрямовували українську літературу в європейське русло розвитку, а не в напрямку росії.

Психологічна новела Миколи Хвильового «Я(Романтика) – це твір про роздвоєння людської особистості та про те,  на які злочини здатні  ідеологічні фанати. У новелі головний герой Я вбиває рідну матір заради «загірної комуни». На прикладі твору «Я (Романтика)» студенти- першокурсники спробували розібратися у шкідливості фанатизму будь якого типу – релігійного, політичного чи побутово-соціального. А ще на занятті хлопці та дівчата дійшли висновку, що саме політичний фанатизм північного сусіда спровокував його на вторгнення в Україну та війну, яка триває уже п’ятий рік.