Як виховати DevOps-інженера: між академічною освітою та вимогами індустрії

14 квітня 2026 року в рамках проєкту ProfClub від Kharkiv IT Cluster відбувся онлайн-вебінар, присвячений одному з найактуальніших питань сучасної технічної освіти – як підготувати студентів до реальних викликів ринку у сфері DevOps та системного адміністрування. Спікером виступив Андрій Костромицький – Chief Talent Development Specialist в EPAM Systems, кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційно-мережної інженерії ХНУРЕ.

Відкриваючи свій виступ, Андрій Костромицький зафіксував ключову проблему: навчальні програми об’єктивно відстають від темпів розвитку індустрії. Хмарні технології, DevOps-практики та інструменти штучного інтелекту змінюють вимоги до фахівців швидше, ніж оновлюються навчальні плани. Результат – випускники технічних спеціальностей нерідко стикаються з очікуваннями роботодавців, до яких університет їх просто не готував.

Значна частина презентації була присвячена детальному аналізу того, яким насправді має бути junior-фахівець у сфері системної інженерії та DevOps у 2026 році. Спікер розклав очікування роботодавців за декількома рівнями: технічні hard skills, практичний досвід і soft skills, без яких навіть сильний технар не впишеться в команду.

З технічного боку від junior очікують базового розуміння мережевих протоколів, операційних систем (передусім Linux), основ роботи з хмарними платформами – AWS, GCP або Azure – та базових навичок роботи з контейнерами (Docker, Kubernetes). Не менш важливими є знання принципів CI/CD, вміння писати прості скрипти (Python, Bash) та базове розуміння Infrastructure as Code (Terraform, Ansible).

Що стосується soft skills – тут спікер наголосив на вмінні вчитися самостійно, комунікувати в команді та мислити системно. DevOps – це насамперед культура, а не набір інструментів.

Практичний досвід EPAM: що реально працює

Андрій Костромицький поділився підходами, які EPAM Systems використовує у власних освітніх програмах для підготовки та відбору кандидатів. Компанія давно зробила ставку на проєктне навчання: студенти потрапляють у симульовані або реальні умови командної розробки, де потрібно не просто знати теорію, а вирішувати конкретні задачі в умовах часових обмежень.

Ефективним виявився підхід, при якому університетські дисципліни поступово інтегруються з практикою на реальних хмарних стендах. Студенти навчаються не «про AWS», а одразу в AWS – з реальними акаунтами, реальними помилками і реальними cost-лімітами.

Окремий блок презентації стосувався ролі онлайн-платформ – Coursera, A Cloud Guru, Linux Foundation, Pluralsight та інших – у сучасному навчанні. Спікер запропонував змінити кут зору: замість того, щоб сприймати ці ресурси як загрозу для традиційної освіти, варто інтегрувати їх у навчальний процес як додатковий інструмент.

Конкретні приклади такої інтеграції – включення курсів із зовнішніх платформ у залікові вимоги, спільні проєкти з провайдерами сертифікацій, використання відеоматеріалів як домашнього завдання з подальшим практичним розбором на заняттях.

Одним із найжвавіших виявився блок про сертифікації. AWS Certified, Google Cloud Associate, CKA (Certified Kubernetes Administrator), CompTIA – ринок наповнений різноманітними «папірцями». Чи варті вони витраченого часу і грошей?

Позиція спікера – зважена: сертифікація сама по собі не гарантує якості фахівця, але є корисним орієнтиром і на старті кар’єри, і при першому скринінгу резюме. Для студентів, які ще не мають комерційного досвіду, вендорний сертифікат від AWS або Google може стати вагомим сигналом для HR. Головне – не плутати сертифікацію із реальними знаннями і не зупинятися на ній як на кінцевій меті.

Завершальна частина вебінару була присвячена впливу ШІ на професію. GitHub Copilot, інструменти для автоматизації моніторингу, AI-assisted incident response — все це вже не фантастика, а повсякденність для команд у провідних компаніях. Андрій Костромицький наголосив: ШІ не витісняє DevOps-інженерів, але суттєво змінює профіль їхніх задач. Рутинні операції автоматизуються, натомість зростає попит на системне мислення, архітектурні рішення та вміння працювати з AI-інструментами як з частиною робочого процесу.

Для освіти це означає одне: вчити студентів не конкретним командам, які завтра застаріють, а принципам мислення та здатності адаптуватися.

Вебінар ProfClub від Kharkiv IT Cluster дав чіткий сигнал: розрив між університетською освітою та запитами індустрії – не вирок, а виклик, який можна і потрібно долати спільними зусиллями академічної спільноти, IT-компаній та самих студентів. Практика EPAM, доступність освітніх платформ і прагматичний підхід до сертифікацій разом формують реалістичний шлях для підготовки конкурентоздатних Junior Systems Engineer вже сьогодні.