14 грудня – 185 років від дня народження Михайла Старицького (1840−1904) – Рівненський фаховий коледж НУБіП України

Моя Україно! Як я тебе любив!
Твої луги, твої степи розлогі,
Дніпра ревучого славетнії пороги
І хвилі золоті твоїх шовкових нив.
(Михайло Старицький)

Михайло Старицький увійшов в українську літературу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер і організатор реалістичного професіонального театру.

Народився Михайло Петрович Старицький 14 грудня 1840 в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер – Черкаська область) в сім’ї дрібного поміщика.

З 1851 по 1856 рр. навчався в гімназії в Полтаві. У віці 8 років у нього помер батько, відставний ротмістр, а в 1852 році померла мати і Михайло став круглим сиротою. Михайло Старицький залишився під опікою свого дядька – Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка. У 1858 р. продовжив навчання на фізико-математичному, згодом на юридичному факультетах Харківського університету, у 1865 році закінчив Київський університет.

1862 року одружився із сестрою Миколи Лисенка Софією Віталіївною. У 1864 році Михайло Старицький почав виступати в театральних гуртках.

Перші твори Старицького були надруковані у 1865 році. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х роках.

1871 року оселився у Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком – вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів». Старицький записував народні пісні, які потім видавав в обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Різдвяна ніч»…).

З 1895 року залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості. Відомі твори Старицького: «Чорноморці», «Зимовий вечір», «За двома зайцями», «Не судилося» (1883), «Ой, не ходи, Грицю, тай на вечорниці» (1890), «Доля» (1894), «Маруся Богуславка» (1897), «Оборона Буші» (1899), трилогія «Богдан Хмельницький», «Молодість Мазепи» (1898). Вірш «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна» в музичній обробці Миколи Лисенка став народною піснею.

Життя Михайла Старицького обірвалося 27 квітня 1904 року. Він похований у Києві на Байковому кладовищі.

У бібліотечно-інформаційному центрі розгорнута тематична книжкова виставка. Запрошуємо до перегляду.

Джерело