Історія виникнення грошей в Україні

        30  вересня 2025 року відбулася віртуальна екскурсія для студентів економічного відділення на тему «Історія грошового обігу в Україні», яку проводив Національний банк України. 

Організацію участі в екскурсії забезпечила викладач економічного відділення Ірина Бондарчук. Учасниками заходу стали студенти гуртка «Економічний альянс» із груп 21-О, 31-О, 32-О, 4-Об та 5-Об.

Гривня для студентів є не лише засобом оплати навчання, проїзду чи щоденних покупок, а й символом єдності та незалежності України. Вона виховує повагу до національної історії та відповідальне ставлення до власних фінансів.

Офіційною національною валютою України є гривня. Її назва походить від слова «гривна», яке за часів Київської Русі позначало нашийну прикрасу. Вже у VIII-ІХ століттях під час торговельних операцій і сплати данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби. Пізніше, у різні історичні періоди, слово «гривня» неодноразово змінювало своє значення.

Перші форми грошей. Ще до появи монет на території України люди користувалися так званими «примітивними грошима». У ролі засобів обміну виступали хутро, худоба, мед, віск, а згодом – срібні та мідні злитки. Найвідомішим прикладом є куни – хутро куниці, що використовувалося в обігу та навіть дало назву давній грошовій одиниці.

Київська Русь і запровадження монет. У X столітті з утвердженням Київської Русі відбувається активний розвиток грошового обігу. Спершу на території Русі ходили іноземні монети – арабські дирхеми, візантійські соліди, західноєвропейські денарії.

Перші власні монети карбував князь Володимир Великий (кінець X – початок XI ст.). Вони отримали назву златники та срібляники. На монетах зображали князя та християнські символи, що підкреслювало незалежність держави. Хоча масове карбування тривало недовго, ці монети стали символом могутності Русі.

Литовсько-польський період. У XIV–XVI ст., коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, тут поширювалися литовські, польські та угорські гроші. Водночас у місцевих містах функціонували власні торгові розрахунки, часто використовували срібні гривні та іноземні монети.

Козацька доба. У часи Запорозької Січі та Гетьманщини (XVI–XVIII ст.) в обігу перебували польські злоті, московські рублі, турецькі та татарські монети. Власного карбування козацька держава не мала, однак використовувала різні валюти для внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

XIX – початок XX століття. Після входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій у грошовому обігу закріпилися відповідно рублі та крони. Цей період характеризується поширенням паперових грошей, банківських білетів, що полегшувало великі розрахунки.

Українська Народна Республіка. Важливим етапом стала доба УНР (1917–1921 рр.), коли було створено власну валюту – карбованець та гривню. Дизайн грошей розробляли відомі митці, серед яких Георгій Нарбут. Хоча період їхнього існування був коротким, ці гроші символізували прагнення до незалежності.

Радянський період. З 1922 року на українських землях єдиною валютою став радянський рубль. Власної грошової системи Україна не мала, але брала участь у загальносоюзних фінансових процесах.

Відновлення незалежності та сучасна гривня. Після проголошення незалежності у 1991 році Україна розпочала формування власної грошової системи. У 1992 році тимчасовою валютою стали купоно-карбованці, а вже у 1996 році було введено гривню – національну грошову одиницю, що продовжила традицію Київської Русі.

Сучасна гривня постійно вдосконалюється: з’являються нові захисні елементи, пластикові банкноти та монети різних номіналів.

Історія грошей в Україні – це відображення боротьби нашого народу за державність та економічну незалежність. Від хутра та злитків до електронних платежів – шлях був довгим і непростим. Сьогодні гривня є не лише засобом обігу, а й символом суверенітету України.

Гривня для студентів є не лише засобом оплати навчання, проїзду чи щоденних покупок, а й символом єдності та незалежності України. Вона виховує повагу до національної історії та відповідальне ставлення до власних фінансів.